Оповідання “чужа дитина”

Олеся Жукова сиділа у ванній кімнаті і впритул дивилася на дві смужки. Вона не була рада або навпаки засмучена. Вона була вражена. Цього просто не могло бути.

Олеся дістала з шафки ще один тест. Благо, їх там накопичилося достатньо. У минулому, бездітній життя, Олеся скуповувала тести упаковками і щомісяця, а то й щотижня перевірялася. Але ні – все було даремно. Минуло чимало часу, поки вона ледве не позбавилася від цієї нав’язливої думки і в підсумку припинила переводити тести даремно, тому що все одно це було марно.

І ось тепер, коли в дитині, ще недавно такому необхідному, начебто вже не було сенсу – дві смужки. Цього не може бути. Не повинно бути. Олеся відмовлялася вірити очам. Але другий тест показав те ж саме. Олеся була вагітна.

***

Олеся і Єгор одружилися, коли обидва були ще студентами. Звичайна історія двох щасливих молодих людей, яких тисячі. Зустрілися поглядами першого вересня на першому курсі – і все. Закохалися один в одного так, як можна полюбити тільки у вісімнадцять років, коли в тебе це в перший раз. Нікого навколо себе не бачили, весь інститут разом, на парах сиділи поруч, ввечері гуляти по місту або зайти в кафе, якщо були гроші. Вони не набридали один одному, хоча були разом двадцять чотири години в добу.

Для них, як і для всіх оточуючих було абсолютно ясно, що вони будуть разом завжди. Ледь Олеся і Єгор дочекалися закінчення інституту, вони відразу одружилися.

А потім жили душа в душу, ніколи не сварилися – просто не було з-за чого. Завжди все робили разом. Якщо Олеся приймалася за прибирання – Єгор одразу ж включався і допомагав. Якщо готували вечерю – то завжди на пару. Олеся чистила овочі, Єгор відбивав м’ясо. В гості до друзів – разом, навіть на футбол Єгор брав з собою Олесю. У нього взагалі не виникало бажання, як це буває у інших чоловіків, відпочити від сімейного життя в чоловічій компанії за пляшкою пива.

Обидва, і Олеся, і Єгор, були впевнені, що знайшли свою половину.

Йшли роки, у Єгора добре кар’єра просувалася. Починав з простого айтішника, а через кілька років уже керував відділом. Він обзавівся машиною, дорогими годинниками і солідним костюмом.

Олеся не мала особливих амбіцій і спокійно працювала собі графічним дизайнером. Їй все подобалося: і графік роботи, і можливість брати замовлення зі сторони.

З часом Жукови купили квартиру, хорошу двійку. Дуже придалися дизайнерські здібності Олесі, весь інтер’єр вона склала сама. До них додому хотілося приходити, так там було затишно. Друзі потім не раз висловлювали Жуковим свої захоплення і просили зайнятися їх квартирами теж.

Словом, до тридцяти п’яти років у Жукових було все. Не було тільки дітей.

Років до двадцяти восьми ні Олеся, ні Єгор не заводили розмов на цю тему. Потім, коли купили квартиру і обставили її – вирішили: ось тепер, нарешті, пора. Є всі умови для дитини. З роботою все стабільно, квартира своя. Обидва міцно стоять на ногах і можуть дати майбутньому дитині все. Якщо потім захочуть розширитися, материнський капітал на допомогу.

Словом, не було жодних перешкод, щоб не народжувати дитину. І чомусь обидва, і Олеся, і Єгор, були впевнені, що з цим проблем не буде. Що все вийде з першого ж разу.

Але – не вийшло. Ні з першого, ні з другого. Ні через півроку. Олеся пішла до лікаря. Той сказав, що турбуватися не про що, півроку спроб – це взагалі не показник. Припустив, що всьому виною можуть бути стреси, напружена робота, відсутність нормального відпочинку. Сказав, що багато сімейні пари їздять за дитиною у відпустку. Море, сонце, режим тотального релаксу, позитивні емоції – і готово, вагітність настає неминуче. Порадив поїхати у відпустку кудись у теплий клімат, і на відпочинку ні про що не думати, а просто розслабитися і насолоджуватися життям. Викинути з голови всі думки про дитину, і тоді все станеться само собою.

Жукови незабаром так і зробили. Взяли путівку і махнули в Таїланд на два тижні. Олеся чомусь була впевнена, що все вийде. Але – не спрацювало. Вона знову пішла до лікаря. Тепер уже і він не став присипляти Олесю ілюзіями, а сказав, що для початку обидва, і Олеся, і чоловік, повинні здати аналізи та пройти обстеження. Перевіряти завжди треба обох.

Єгор спершу відмовлявся, він взагалі до цього питання ставився спокійніше. Є дитина – значить є, немає – значить немає чого переживати, насправді. Але бачачи, що Олеся цією темою сильно завантажена, пішов їй назустріч. Хоч і не любив походи по лікарям довелося піти, здати аналізи, обстежитися.

Ні в кого з них не знайшли відхилень або патологій. Обидва, і Олеся, і Єгор, за словами лікарів були абсолютно здорові. Їм навіть ніяке лікування не призначили, а чого лікувати, якщо обидва в повному порядку і готові стати батьками хоч завтра.

Після походу до лікаря, вже вдома, з Олесею тоді перший раз в житті трапилася істерика. Вона ридала так, що очі опухли і перетворилися на щілинки. Єгор був наляканий, хотів навіть викликати невідкладну допомогу. З труднощами йому вдалося привести жінку до тями. Убалтивал її потім весь вечір. Казав, що йому й не потрібен поки ця дитина, що вони ще молоді, треба пожити для себе. Загалом, видав Олесі стандартний набір утішаючих фраз.

Однак, Єгор і сам вперше серйозно задумався – а що буде, якщо у них і правда нічого не вийде. Але його, на відміну від дружини, це не так вже й сильно засмучувало. Так, звичайно, діти – це добре. Але і їх відсутність не стане для Єгора трагедією. Хіба їм погано удвох з Олесею? Живуть душа в душу. І між іншим, з народженням дитини багато сімей взагалі розпадаються. Або центр зміщується на цього самого дитини, а між собою подружжя просто перестають толком спілкуватися. Світ починає крутитися навколо маленької істоти. Загалом, в будь-якому випадку поява нового члена сім’ї – це стрес і ризик для цієї сім’ї. І перевірка на міцність.

Єгор дуже любив і Олесю, і їх будинок, щоб легко ризикувати сімейним спокоєм. Тому відсутність дитини не було для нього трагедією.

Для Олесі дитяча тема відтепер стала найгострішою. Вона методично вивчала різні сайти в інтернеті, вечорами сиділа в ютубі, дивилася якісь відео. Деколи Єгору здавалося, що ця дитина, ще не народившись, вже вносить розлад в його сім’ю. Що ж буде потім, коли він з’явиться у реальності.

Але час минав, а нічого не відбувалося. Олеся вічно була на якісь ліки, бігала по лікарях, толку ніякого. Їй навіть ЕКО не пропонували – бо медичних показань не було. Вони ж обоє здорові і здатні до зачаття.

Єгор з наростаючою тривогою спостерігав, як із спокійною, врівноваженою дівчини, його дружина перетворювалася в скандальну істеричку. Особливо сумно було, коли вони ходили в гості до кого-небудь із друзів.

У друзів до цього часу вже у всіх з’явилися діти, а в деяких і не по одному. І тільки Олеся і Єгор до тридцяти трьох років були бездітними. Тепер Єгор вже і сам горів бажанням завести дитину. В основному заради дружини. Заради її спокою. Його вже не треба було вмовляти піти до лікарів, він ходив туди регулярно, як на роботу.

Але вердикт був все той же. Вона здорові, ніяких перешкод, щоб завагітніти, ні у одного з подружжя Жукових не було.

У Олесі почалися напади підозрілості. Вона стала придумувати причини, за якими у них нічого не виходить. Садила себе і чоловіка на якусь спеціальну дієту. Потім влаштовувала чищення організму. Потім раптом, коли в черговий раз нічого не виходило, вона зривалася і починала звинувачувати Єгора в тому, що він п’є пиво, чи багато часу проводить за комп’ютером, або взимку дуже легко одягається.

Читайте також: